наздогад — навздога/д, присл. 1) Без точного знання, без певності; догадуючись про що небудь; наугад. 2) Надіючись на сприятливу, добру нагоду; як пощастить; навмання, абияк … Український тлумачний словник
наздогад — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
наздогад — присл. Пр. Наугад, без точного знання … Словник лемківскої говірки
навдогад — присл., розм. Те саме, що наздогад 1) … Український тлумачний словник
навздогад — див. наздогад … Український тлумачний словник
навмання — присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде, як доведеться. || Будь куди, без жодної мети. || Без попереднього обдумування. || Не знаючи твердо чого небудь. || У будь якому місці, без вибору, наздогад … Український тлумачний словник
науверти — присл., зах. Натяками, наздогад … Український тлумачний словник
плавати — аю, аєш, недок. 1) Пересуватися в різних напрямках, тримаючись на поверхні води або у воді. || Уміти держатися на воді й пересуватися в ній; займатися плаванням. || Служити чи бути придатним для плавання (про судно). || Перебуваючи в рідині,… … Український тлумачний словник
темнити — ню/, ни/ш, недок., перех., розм. 1) Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. || Робити малопомітним; затуляти. 2) Говорити наздогад, уникаючи відвертості, правди … Український тлумачний словник